На здогадованє
МИКОЛА КИНДЗЕР
(1933 – 2003)
Микола Киндзер народився 17.12.1933 року в Новий Дуброви (Босния и Герцеговина). З родиною и братами до Вербасу перебралися у 1946 роци, де закинчив початкову та школу майстрив-ремисникив по специальности електрик-монтажник. Писля закинчення школи був прецевлаштований на цукровому заводи "Бачка" у Вербаси, де провив активне трудове життя. Весь час удосконалював свою мейстернисть на ризних семинарах, а останни двадцять рокив працював майстром по автоматици. В трудовому колективи його цинували та шанували, а за свою роботу був неодноразово нагороджений.
З молодих рокив вин включився до культурно-мистецького життя україцив
Вербасу, спочатку як учасник танцювально-фольклорного колективу, а пизнише
як спивак у хори. Був активним членом КПТ "Карпати", церковного
хору, одним из засновникив Союзу русинив и українцив Югославиї та членом
його Виконавчої ради.
Свою працьовитисть передав й трьом дитям. Його донька зараз є професором
химиї в Университети у Новому Сади, а син – офицер Армиї Сербиї та Чорногориї.
Вин закладався за спивдружнисть миж русинами и українцами, коли дийшло
до розшарувань у нашому громадському житти, тому Союз завжди миг опертися
на нього як свого толерантного та розумного члена и громадянина у Вербаси.
Ми виримо, що й писля физичної смерти, вин поєднує у вичности, як це
робив пид час свого земного життя, своїх львив'ян и тернопильчан из
русинами и українцями Бачки и Босниї.
Його поховано у Вербаси 9 серпня 2003 року. Нехай наш спомин обийме
його козацьки плечи й обвива добру душу.
Юлиан Тамаш, академик
