Вісник Світової Федерації Українських Лемківських Об"єднань

2015

Вісник СФУЛО. ©. Офіційне виданн Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.
Виходить раз на місяць.
Основна мета часопису – динамічно висвітлювати діяльність усіх суб’єктів
СФУЛО.

Номери вісника можна буде скачати зі сайту СФУЛО: www.sfulo.com/biblioteka
Адреса редакції: visnyk.sfulo@gmail.com.
Можна надсилати свої матеріали. Рішення про публікацію прийматиме редакційна рада.


 

Прес-реліз
Візит
голови СФУЛО Ярослави Галик до Сербії

З 13 по 18 жовтня 2017 року на запрошення голови Союзу русинів українців Сербії Богдана Віславского та голови ансамблю "Калина" (м. Інджія) Петра Закамарока я як голова СФУЛО брала участь у Днях української культури в Сербії. Відвідала автономний край Воєводину: Новий Сад, Інджія, Дюрдьов та ін., де компактно мешкають русини-українці. Мала низку важливих ділових зустрічей на радіо, телебаченні, у інформаційно-видавничій установі, з керівництвом Національної ради русинів, з активом Союзу, з відомими громадськими діячами, журналістами, письменниками, з духовенством.
Поїздка до Сербії – це мій перший міжнародний візит на посаді голови СФУЛО. Я вирішила здійснити його з метою ознайомлення з життям русинів/українців у Сербії, з діяльністю Союзу русинів-українців Сербії, для з’ясування проблем, потреб та перспектив в їх роботі. Також для пошуку спільних точок дотику для роботи всіх суб’єктів федерації та координації дій.
До Нового Саду я прибула в п’ятницю ввечері 13 жовтня.
В суботу зранку візит розпочався з ознайомлення з містом Новий Сад, яке є економічним та культурним центром Автономного краю Воєводини і розташоване на півночі Сербії на березі широкого Дунаю. Петроварадинська фортеця над Дунаєм, старе місто з церквами і будівлями XVIII-XIX століть, площа Свободи, міська ратуша… Греко-католицькі церкви – релігійні осередки українців і русинів у Новому Саді, адже майже всі русини тут – греко-католики.
Потім ми з п. Богданом Виславски відвідали село Дюрдьов, де знаходиться один з відомих осередків Союзу русинів українців Сербії і де мешкають русини компактним поселенням. Село просторе, 5000 мешканців, частина з яких серби і роми. В центрі села – монументальний хрест як пам’ятка про поселення, школа, у якій є державні русинські класи, дитячий садочок для дітей русинів, велика греко-католицька церква. На місцевому цвинтарі – мальовнича каплиця для поминальних відправ. На могилах – прізвища та імена, співзвучні з лемківськими.
В центрі села у дворі – біла акуратна будівля культурно-мистецького товариства «Тарас Шевченко», яка знаходиться у власності спільноти. У фойє приміщення звертає на себе увагу історія товариства у фотографіях – від 1946 року і до сьогодення. Просторий зал, сцена, на якій з десяток пюпітрів та деякі музичні інструменти. З діяльністю товариства нас ознайомив молодий шевченківець Тарас Чапко. В товаристві діє 9 художніх колективів: хорові, танцювальні, драматичні, музичні для різних вікових груп. Цей дім є справжньою матір’ю («маткою») для всіх поколінь русинів села, де вони бережуть і плекають свою українську ідентичність. Тут проходять репетиції, концерти, різдвяні бали, свята, збори, конференції… Це центр життя русинів Дюрдєва.
І однією з болючих проблем цього товариства (як і всіх інших культурно-мистецьких організацій) є брак професійних спеціалістів української спеціалізації для роботи в художніх колективах: хореографів, керівників хорів, балетмейстерів, музичних керівників тощо. Для платного навчання талановитої молоді в Україні бракує коштів, а на бюджетне навчання держава Україна вимагає мати статус закордонного українця, на який треба чекати і по три роки.
Також проблемою для продовження роботи русинських класів є зменшення кількості дітей русинів. Проблемою є невпинна асиміляція русинів у сербському середовищі.
Ввечері ми вирушили разом з родиною Виславських до міста Інджії на відкриття Днів української культури. Організатором заходу було культурно-мистецьке товариство «Калина» та його керівник п. Петро Закамарок. На урочистому відкритті було надано вітальне слово мені як голові СФУЛО та п. Богдану Виславському як голові Союзу русинів українців Сербії. У концерті брали участь пісенні й танцювальні художні колективи та окремі солісти, які виконували українські, русинські та сербські пісні й танці. Зворушила до сліз сердечність і щирість виконання зокрема українських пісень, що свідчить про тугу і любов до далекої і рідної України. Завершився перший день свята дружньою вечіркою.
В неділю зранку ми їдемо на Службу Божу до греко-католицької церкви св. Архангела Михаїла в сусідньому селі Господінці, де парохом недавно призначений молодий русин о. Данил Задрепко, який добре володіє українською мовою, бо вчився в українській духовній семінарії в Ужгороді. З ним на плебанії маємо коротку зустріч, а також з парафіяльною громадою. Потім відвідуємо греко-католицький храм в Дюрдєві.
Пополудні маємо аудієнцію у багатолітнього (з 1968 року) пароха греко-католицької церкви св. Петра і Павла в Новому Саді 86-річним отцем Романом Мізем. Цей незвичайний священик, походженням з Дрогобича, видав 87 книг духовного і світського змісту на 5 мовах, понад тисячу статей,  його переклади вийшли в 4 книгах… Він працював редактором Українського радіо в Новому Саді. Був теж засновником, редактором і директором українських радіопередач радіо Баня Лука (1967-1968) та Новосадської телестудії (2003-2004). Від 2004 року він був відповідальним редактором українських та руських радіопередач радіо „Марія” в Новому Саді. О. Роман Мізь був членом восьми редакцій газет, журналів та радіопередач. Його називають найпродуктивнішим українцем-русином в Сербії. О. Роман був співзасновником, а певний час і головою Союзу русинів і українців Югославії. Він твердо стоїть на українських позиціях. Вважає русинів (руснаків) Сербії та Хорватії складовою частиною українського народу, а їх прабатьківщиною („матічною країною”) – Україну. Для нього русини й українці – синоніми: перший – давніший, другий – новіший. Отець Роман дарує нам з десяток своїх книг і шкодує, що не зможе бути з нами на Днях української культури…
А ввечері ми знову насолоджувалися чудовими виступами колективів художньої самодіяльності, старовинними українськими піснями і танцями. Мала коротке знайомство з послом України в Сербії п. Олександром Александровичем, який співпрацює з українсько-русинською громадою. Також дала коротке інтерв’ю для українськомовного телебачення Нового Саду. Після концерту було багато знайомств і бесід з учасниками, організаторами заходу, представниками влади, активом Союзу.
Понеділок видався найбільш насиченим днем. Зранку ми мали зустріч у Новому Саді в Домі радіо. Заступниця головного редактора радіо п. Златіца Няраді на короткій нараді, на яку були запрошені журналісти з русинського і з українського радіо, розповіла, що радіопередачі русинською мовою транслюються щоденно по кілька годин щодобово. Українськомовні передачі є 6 днів на тиждень по кілька годин. Були впроваджені недавно з появою українських переселенців з Косово. Проблемою є недостатня кількість україномовних журналістів, тому не всі посади зайняті. Після наради журналіст Велимир Паплацко взяв у мене коротке інтерв’ю для радіо.
Потім нас чекала зустріч з колективом редакції «Руске слово» та його директоркою п. Мартіцею Тамаш, який працює над виданням щотижневої інформаційно-політичної газети «Руске слово», молодіжного журналу «Мак», дитячого журналу «Заградка», літературно-культурного журналу «Шветлосц» та інші. Також виходить щорічник «Голос Союзу українців Сербії», але його друкує сам Союз за власні кошти, а з оглядом на те, що вже два роки підряд не отримав ніяких грошей, то тепер планується його друкувати в електронній формі. В одному з вересневих номерів тижневика мені показали статтю «Отримани шести конгрес – СФУЛО. Вибрана нова предсидателька», що свідчить про інтерес до нашої організації. Провідні журналісти та письменники гостро поставили питання про допомогу в презентації книг русинських авторів у перекладах і оригіналах у Львові, про встановлення зв’язків з видавництвами та навіть посередництво для друку та поширення книг русинських авторів. Адже їхня творчість є частиною української літератури. Автори вклали себе в творення оригінальної літератури русинським діалектом і це є культурологічним феноменом в лемківсько-русинсько-українському світі. Також важливим є обмін літературою. Ставилося питання також про підтримку наукових проектів в Україні, створення архівів, бібліотек, електронних банків даних.
А пополудні була зустріч з активом Союзу та з заступником голови Національної ради русинської національної меншини РС Євгеном Мудрим, який розповів про становище русинів у Сербії, про Національну стратегію русинів у Сербії до 2020 року, про асиміляційні процеси в умовах глобалізації, про новітні міграції русинів у інші країни в пошуках роботи.
Голова Союзу русинів українців Сербії Богдан Виславський мав доповідь про створення та діяльність Союзу. Доповідь додається.
Також на цій зустрічі були присутні заступник голови Союзу, журналіст Велимир Паплацко та Дюра Латяк, письменник і публіцист, культурний і громадський діяч, багатолітній редактор «Руского слова», один з організаторів фестивалю культури «Червена Ружа». П. Латяк розповів про історію русинів-українців Сербії та невтомну працю заради того, щоб проломити багаторічну ізоляцію русинів від їх первісної батьківщини Горниці (Закарпаття) та України. На цій зустрічі було обговорено низку важливих питань щодо діяльності Союзу русинів українців Сербії, проблеми і перспективи.
У вівторок було коротке ознайомлення з Бєлградом і від’їзд в Україну.

На основі проведених зустрічей і обговорень можна зробити наступні висновки:

1. СФУЛО як міжнародна організація користується високим авторитетом серед русинів-українців Сербії і вважається тією важливою ланкою, яка зв’язує їх з Україною як з прабатьківщиною. Вони очікують від СФУЛО допомоги у вирішенні практичних питань, фінансової підтримки, культурно-наукової співпраці. СФУЛО для них – вікно в Україну.
Також від держави Україна вони потребують всебічної підтримки, зокрема в галузі культури, особливо допомоги в бюджетному навчанні студентів-русинів на факультетах по підготовці спеціалістів в області культури (етнограф, музикознавець, хореограф, балетмейстер, керівник хору тощо), журналістики, філології. (Необхідно розібратися зі статусом закордонного українця). Потрібна підтримка культурних діячів, налагодження тісніших контактів з Україною, посилення підтримки української амбасади в Бєлграді (мікроклімат, матеріальна підтримка). Необхідно відкрити Русинсько-український культурний центр в Новому Саді (під будівництво центру є земля).

2. Союз русинів українців Сербії проводить велику культурно-громадську роботу серед русинів та українців задля їх об’єднання і широку просвітницьку діяльність, спрямовує свою діяльність на організацію культурних і освітніх заходів, які сприяють збереженню української свідомості меншини. Нині русинів у Сербії і Воєводині є близько 15 тисяч (перепис 2011 р.). Ще близько 5 тисяч – українці. Проте невелика кількість русинів не підтримують проукраїнську орієнтацію. Вони створили окрему організацію «Руска матка», присвоївши собі колишню назву русинів-українців. Вони орієнтуються на окремий, не до кінця ідентифікований, неукраїнський ідентитет, наче русини це самостійний народ: карпаторусини, угрорусини, руснаки. Це поширюють, між іншим, псевдонаукові теорії Магочі. Це вносить розбрат між русинами і вимагає постійної уваги з боку Союзу.

3. Назва «Світова федерація українських лемківських об’єднань» не несе в собі згадки про русинів української ідентифікації, і це часто служить аргументом проти Союзу і його участі в СФУЛО, звужує вплив Союзу на русинів. Також боснійські українці приєдналися до «Просвіти» з цих міркувань, що спричиняє поділ, відокремлення русинів-українців одного походження.
Також Союз русинів-українців Хорватії розпадається з однієї з цих причин на дві групи: Союз руських товариств (Дубравка Рашлянін, русинка) і Союз українських товариств. Також існує товариство «Руснак» в Петровцях (Наталія Гнатко, Любіца Фалц). Для налагодження співпраці з хорватами треба вивчити суть цих організацій та можливості співпраці.

4. Національна рада також розділена на 2 окремі: русинської національної меншини і української національної меншини, що теж не сприяє об’єднанню русинів і українців.

5. Регіоном компактного проживання русинів є Автономний край Воєводина, зокрема, адміністративний центр автономії Новий Сад, Руський Керестур, Коцур, Дюрдьов, Шид, Нове Орахово, Бикич дол, Срімска Митровиця, Вербас, Кула. Незначна кількість українців та русинів мешкає у столиці країни Белграді.

6. Українсько-русинська громада охоплена діяльністю Союзу русинів українців Сербії (член СФУЛО), голова Б. Виславський, а також низки культурно-мистецьких товариств на місцевому рівні.
Громадські організації:

  • Товариство української мови, літератури та культури «Просвіта», Новий Сад;
  • Культурно-мистецьке товариство ім. Івана Сенюка, Кула;
  • Товариство плекання української культури «Коломийка», Срімска Митровиця;
  • Культурно-мистецьке товариство «Кобзар», Новий Сад;
  • Культурно-просвітнє товариство «Карпати», Вербас;
  • Культурно-мистецьке товариство «Калина», Інджія;
  • Русинський народний театр «Петро Різнич Дядя», Руський Керестур;
  • Дім культури, Руський Керестур;
  • Товариство русинської мови, літератури і культури, Новий Сад;
  • КПД «Дюра Киш», Шид;
  • КУД «Іван Котляревський», Бикич дол;
  • КУД «Жатва», Коцур;
  • КУД «Петро Кузмяк», Нове Орахово;
  • Катедральний хор церкви св. Миколая і Дому Культури, Руський Керестур;
  • Хор парафіяльної церкви Петра і Павла, Новий Сад;
  • КУД «Тарас Шевченко», Дюрдьов

З ними необхідно організовувати спільні заходи в рамках фестивалів: «Червена Ружа» (Руський Керестур), «Жатва» (Коцур), «Зустріч хорів» (Вербас), «Майске дерево» (Бикич дол), «Най ше нє забудзе» (Дюрдьов), «Дні української культури» (Інджія).

4. Державні інституції такі як школи (середня освіта) русинською мовою, радіо і телебачення, преса та інформаційні видання, які є державними, відповідно фінансуються державою.
Громадські організації мають слабку фінансову підтримку і знаходяться офіційно в рівних умовах. Проте через партійні структури деякі громадські організації мають посилену підтримку з різних країн.

5. На території Автономного краю Воєводини русинська мова викладається в початкових та в середніх школах, в русинській гімназії «Петро Кузм’як» (м. Руський Керестур), а також на кафедрі русинської мови і літератури філософського факультету Новосадського університету. На цій кафедрі викладають і українську мову.
Українську мову з елементами національної культури викладають факультативно учням першого-восьмого класів в частині сербських середніх шкіл міст Новий Сад, Кула, Вербас, Інджія, Сремська Митровиця та інших (Воєводина). Працює відділення україністики кафедри славістики філологічного факультету Белградського університету. Проте відчувається нестача професійних кадрів для русинсько-українських культурно-мистецьких товариств, які треба готувати в Україні.

6. Русини-українці очікують від СФУЛО:
а) організації співпраці з суб’єктами федерації в напрямах економіки, культури, спорту, науки тощо;
б) організації співпраці з областями України, де живуть лемки;
в) організації участі ансамблів і делегацій на міжнародних фестивалях по взаємообміну;
г) організації участі в конференціях і семінарах, круглих столах;
д) організації літніх шкіл лемкознавства і українознавства для вивчення русинськими дітьми української мови: спільний відпочинок українських і русинських дитячих груп (по 20 осіб) в літніх лісових школах;
е) організації інформаційного електронного часопису;
є) допомоги в організації навчання студентів в Україні та в інших країнах;
ж) сприяння у виданні перекладів творів відомих русинських авторів в Україні і в інших країнах.
з) фінансової підтримки для реалізації важливих проектів;
и) організації круглого стола в Ждині під час проведення Лемківської ватри «Стан і перспективи діяльності суб’єктів федерації та визначення спільних дотичних напрямів їх роботи» (назву треба уточнити) з участю провідних науковців і членів Президії СФУЛО.

Голова СФУЛО
 Ярослава Галик


 

Боґдан Виславски

ОЗНАЧЕНА ДВАЦЕЦРОЧНЇЦА ДРУЖТВА "ЛЕМКИВЩИНА"

У Львове,у України, од 12. до 14. януара 2009. року отримана святочносц з нагоди снованя тей организациї Лемкох/Русинох . Програма почала пондзелок, кед у просторийох Политехнїчного институту у Львове означени Крачунски швета под назву «Лемковска вилїя». На истей програми ше позберало вельке число Лемкох/Русинох з України, од Закарпатскей обласци прейґа Львова и Києва, па до Луганска. Шицки пришли зоз торбами у котрих принєсли єдзене и пице, же би ше вєдно погосцели и означели тото швето. На програми виведзени и вецей Вертепи, а госцох забавяла и позната шпивачка лемковских/русинских писньох София Федина.

Другого дня отримана наукова конференция под назву « Товариство Лемкивщина у орбити українского дружтва». Манифестация отримана у прекрасним амбиєнту «Палати Пилсудских», а уводне слово дал предсидатель тей организациї Олександр Венгринович. На конференциї виступели велї науково роботнїки, як Иван Щерба, Иван Красовски, Галина Щерба, Степан Панейко, Орест Чабан, Марта Капрал, Степан Кишчак, Ярослав Бодак, София Федина, предсидатель СФУЛО и познати скулптор Володимир Ропецки итд. Медзи иншима, виступел и нам добре познати академик з Пряшова Микола Мушинка. Вон порихтал виклад на тему «Култура русинох-українцох Словацкей у контексту Европского союзу и перспективи єй розвитку». Окрем того, вон презентовал свойо кнїжки «Дописоване Ивана Зилинского з Иваном Панькевичем» и « Лїкователь тїла и души».

Истого дня отримана и схадзка предсидательства СФУЛО. Як и на цалей манифестациї, окрем домашнїх, ту були представителє Союзу Русинох-Українцох Словацкей, Обєднаня Лемкох зоз Польскей и Союзу Русинох Українцох Сербиї. Догваряло ше коло дальших активносцох, а идуца схадзка предсидательства ма буц отримана у мешацу юниюу того року у Сербиї, преширена и зоз другима манифестациями.

Остатнього дня, дополадня, отримана служба Божа у Лемковскей церкви у Львове, а пополадню отримани святочни концерт у будинку львовскей опери. На концерту, котри тирвал вецей як три годзини, приказана дїялносц амтерских групох Лемкох/Русинох, як и дїялносц велїх уметнїкох. На концеру були представителье городскей власци, високи представителє церкви, заменїк министра култури и туризму України Олґа Бенч итд.

 

М. М. Цап

Нащива делеґациї Союзу Русинох-Українцох Словацкей

СТРЕТНУЦЕ НА НАЙВИСШИМ УРОВНЮ


Под час тогорочного 19. Фестивалу новей рускей народней шпиванки „Ружова заградака”, котри отримани у Новим Садзе 29. марца, як госци зоз Словацкей припутовали члени найузшого руководства Союзу Русинох-Українцох Словацкей Републики (СРУС), на чолє з єй предсидательом инж. Петром Соколом.

Делеґация була госц Союзу Руснацох Українцох Сербиї и у нєй були ище троме функционере тей найвекшей културно-дружтвеней орґанизациї Русинох-Українцох Словацкей: доц. др Юрий Шпирко, подпредсидатель СРУС, Павло Боґдан, секретар СРУС и Мирослав Илюк, главни редактор новинох „Нове життя”.

После вибору нового руководства Союзу Русинох-Українцох Словацкей, котри окончени початком того року, була то перша нащива госцох зоз Пряшова нашей жеми. Под час нащиви госци ше першираз урядово стретли з членми и руководством Союзу Руснацох Українцох Сербиї, а то була и нагода вичерац думаня и догвариц ше о дальшим сотруднїцтве котре з каждим роком приноши вше лєпши резултати.


В. Паплацко

Нови предсидатель Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей Петро Сокол

У Пряшове соботу 24. януара у присустве 67 делегатох и вецей як 40 госцох отримана Пията скупштина Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей, на хторей розпатрена диялносц тей найвекшей културно-дружтвеней организациї Русинох-Українцох у Републики Словацкей.
Источасно тота скупштина була и виберанкова и на нєй вибрани 25 члени Централней ради Союзу и 9 члени предсидательства. За нового предсидателья Централней ради Союзу вибрани инжинєр Петро Сокол зоз Старей Любовнї.
Приоритетни задатки Союзу у наступним периодзе буду очуванє националного индентитету, ришованє проблемох у школстве, организованє централних фестивалох култури у Свиднїку, Камйонки, Бардейове, Медзилаборцох, Снїни, як и регионалних манифестацийох. Тиж так у найскоршим чаше будзе требац розришиц проблематику коло радио емисийох Радио Пряшова, хтори програму емитує програму зоз Кошицох, а єй обсяг у остатнїм чаше значно часово зменшани.( зоз 16 на 10,5 годзини тижньово), як зме дознали у телефонскей розгварки зоз Павлом Богданом нововибраним подпредсидательом Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей.

 

Петро Сокол нови предсидатель Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей зоз подпредсидательом Союзу Русинох Українцох Сербиї Велимиром Паплацком

Петро Сокол зоз членами Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей и подпредсидательом Союзу Русинох Українцох Сербиї Велимиром Паплацком



Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com